ВИРОБНИЦТВО ДЕРЕВОВОЛОКНИСТИХ ПЛИТ

Виробництво ДВП

Деревоволокниста плита (ДВП) ─ універсальний конструкційний матеріал. Більше 160 років плити використовуються в будівництві, виробництві тари і меблів, залишаючись одним з найбільш затребуваних видів продукції в своєму сегменті.

Виробництво деревоволокнистих плит засноване на використанні сировини, отриманої при переробці хвойних і листяних порід. Головною складовою ДВП є тріска, а допоміжними компонентами - смоли, парафін, гідрофобні добавки, синтетичні сполучні.

Кращою сировиною для виробництва ДВП вважається березова тріска, яка не містить частинок металу, обвуглених включень, гнилі. Тріску отримують як з цільної круглої деревини, так і з фрагментів відходів лісопереробки (рейки, горбилю, шпону).

Етапи виробництво ДВП

На профільних підприємствах і комбінатах застосовуються дві технології виробництва ДВП - мокрий і сухий спосіб.

ДВП мокрого виробництва

При виготовленні ДВП мокрим способом тріску промивають, перемелюють, потім додають смоли і парафін, добавки. Далі, в спеціальному бункері відбувається поділ сировинної маси на частини, кожна з яких просочується водовідштовхувальним складом. Сформований «килим» спресовують при температурі 230 градусів, тиску 3-5 МПа. Цикл пресування триває 7-11 хвилин.

При мокрому способі обігрів плити здійснюється гарячою водою. Даний вид виробництва ДВП відноситься до дорогих технологій, оскільки в циклах переробки використовується енергоємне обладнання (прес з гарячою водою).

Після процедури пресування, яка включає віджимання, сушіння та гартування (термообробку в спеціальній камері), отримують листи з вологістю 1,5%. На завершальному етапі виконується їхнє остаточне сушіння та обрізання з попереднім зволоженням. Для закріплення форми, отримані листи ДВП мокрого способу виробництва витримуються щонайменше одну добу.

Така технологія вважається застарілою, оскільки, крім дорогого обладнання, вимагає великої витрати води, й в процесі виробництва потрібно забезпечити її відведення й очищення. До недоліків методу слід віднести також використання феноло-формальдегідних смол, в результаті чого в готовому матеріалі лишається наявним фенол, оскільки вивести його повністю майже нереально.

Сухий спосіб виготовлення

Плити деревоволокнисті, отримані сухим способом виробництва, виготовляють за прогресивною методикою. Для транспортування деревного волокна використовується не вода, а повітря. Сировину просушують та укладають на спеціальну сітку до отримання заданих технологічних параметрів. Далі, здійснюються такі операції:

• додаються смоли та модифікатори;
• заготовка проходить попереднє пресування;
• отриманий лист розкроюють по заданих розмірах;
• форми знову пресують при високій температурі .

Число циклів пресування при сухому способі в три рази менше, ніж при вологій технології, що дозволяє істотно знизити собівартість продукції.

ГОСТ по ДВП класифікує продукцію по щільності (м'які, напівтверді, тверді, надтверді), товщині (2,5-16 мм), якості обробки поверхні.

Застосування плит в різних галузях

Застосування плит різних сортів і категорій засновано на властивостях матеріалу: м'які ДВП використовують як теплоізоляційний матеріал, напівтверді – в приладобудуванні, тверді – в меблевому виробництві, надтверді – в житловому будівництві.

Інтернет магазин «ПлитТоргСервіс» поставляє ДВП різних сортів, гарантуючи повну відповідність продукції міжнародним стандартам. Заявку на доставку матеріалів можна оформити на сайті або за контактним телефоном. Детальна інформація за категоріями продукції розміщена на сайті компанії.

Тенденції та інновації у виробництві ДВП

Попит на деревоволокнисті плити невпинно зростає, тож удосконалюється й технологія їх виготовлення. Використання при сухому способі виробництва карбамідо-формальдегідних смол, що не містять фенольних сполук, значно підвищило екологічність цього плитного матеріалу.

Впровадження інноваційного обладнання у технологію виробництва ДВП, забезпечило високий рівень його автоматизації та дозволило об'єднати різні виробничі процеси:

• механічне подрібнення відходів деревообробки до отримання деревних волокон з використанням подрібнювачів різного виду (дискових, барабанних та інших);
• хіміко-механічний метод обробки парою або аміаком, теплом та хімічними реагентами, що допомагає відокремити лігнін від целюлози;
• хімічну обробку волокон смолою як сполучною речовиною, парафіном, каніфоллю та іншими спеціальними добавками для поліпшення властивостей;
• формування килима за допомогою вакуумної установки та форматних стрічково-валкових пресів;
• холодне та гаряче пресування.

Використання інновацій для виготовлення ДВП здешевило процес виробництва, зробивши цей матеріал максимально доступним.